Сучасне поселення виникло у XVIII ст. на землях Інгульської паланки Нової Січі як запорозький зимівник.
Станом на 1886 рік у містечку, центрі Широківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з’їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях.
У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій (у приміщенні колишньої колгоспної конюшні утримувалось 340 євреїв).